- присвітити
- [приесв'іти/тие]
-в'ічу/, -в'і/тиеш; нак. -в'іти/, -в'іт'і/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
присвітити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
присвітити — див. присвічувати … Український тлумачний словник
присвічувати — ую, уєш, недок., присвіти/ти, свічу/, сві/тиш, док. 1) неперех., кому, чим і без додатка. Спрямовуючи світло в потрібному напрямку, допомагати краще бачити, розрізняти навколишні предмети, дорогу і т. ін.; світити. || до кого – чого. Наближаючи… … Український тлумачний словник
світити — I (про вогонь, небесні світила, ліхтарі тощо випромінювати світло), світитися, горіти, променіти, променітися, променитися, промінитися, зоріти; мерехтіти, блимати, мигтіти, мріти, іскритися, тремтіти, тріпатися, мигати, полискувати, ряхтіти… … Словник синонімів української мови
світити — свічу/, сві/тиш, недок. 1) перех. і без додатка. Запалювати, палити що небудь для освітлення, викликати світіння чогось; засвічувати. 2) неперех. Випромінювати або відбивати світло. || Спрямовувати світло куди небудь, на щось, роблячи його… … Український тлумачний словник
каганцювати — ю/ю, ю/єш, недок. 1) Світити, освітлювати, присвічувати каганцем. 2) заст. Учителювати, нести людям знання … Український тлумачний словник
посвічувати — ую, уєш, недок., розм. Неяскраво світити або світитися. || чим. Виблискувати час від часу. || чим, рідко. Те саме, що присвічувати … Український тлумачний словник